Про себе

Ірина Несен

Несен Ірина Іванівна народилася в Києві. За освітою історик, закінчила Київський національний університет Тараса Шевченка. Захистила диплом за темою "Фарфор і фаянс Правобережної України".

Працюючи у Національному музеї українського декоративно-прикладного мистецтва, вивчала особливості українських художніх тканин.

Чверть століття пропрацювала в Національному музеї народної архітектури та побуту. На початковому етапі досліджувала народну культуру Південної України, а від 1990-х – Полісся. Під час пошукових експедицій обстежила кілька сотень сіл, збираючи експонати і записуючи матеріали з різних галузей народної культури. За польовими й архівними матеріалами у 2004 році захистила кандидатську роботу на тему "Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ–ХХ ст.)".

У 1999 р. підготувала й відкрила в церкві Воскресіння Христового з с.Кисоричі (Рівненщина) експозицію "Церковні старожитності України". У 2000 р. в складі авторського колективу музейників підготувала й відкрила інтер’єр хати з с.Бехи Коростенського району, що на Житомирщині, який розкриває особливості побуту місцевої околичної шляхти.

Від 1990-х років заснувала і продовжила до 2012 року щорічне етнографічне свято "День ткалі й вишивальниці", яке об’єднувало талановитих народних майстрів і художників, що працювали у цій царині. У заходах свята відбувались майстер-класи з ткання, "круглі столи", на яких обговорювалися проблеми й здобутки в розвитку сучасних художніх тканин України.

У 1995–2000 роках стала учасницею комплексних експедицій Інституту народознавства НАНУ і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Тут досліджувала родинні свята, опрацьовувала зібрані експонати, вела нагляд за колекціями і виставкову роботу. Паралельно у цей час проводила в експозиції НМНАП України День пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Була організаторкою і/або учасницею низки виставкових проектів за темою традиційної культури Чорнобильського Полісся.

Розробила концепцію показу окремих ритуалів (календарних, родинних) у виставкових експозиціях.

Протягом 2012–2018 рр. викладала історичні та мистецтвознавчі дисципліни в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М.Бойчука.

Від 2018 року доцент кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва. Спеціалізація в галузях декоративно-вжиткового мистецтва, костюмології, синтезу мистецтв.